Начерки для виступу Президента України Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2022 року – що він може сказати за двадцять чотири хвилини 

Доброго дня, колеги делегати... 

Перепрошую, що я не поголився. Причину поясню. 

Моя участь у форматі відео, як у прямому ефірі, так і у записі, вже не була б доречною, оскільки моя країна наближається до сьомого місяця нової та поновленої окупації збройними силами Російської Федерації. 

Знаючи, що президент Російської Федерації, який є головнокомандуючим збройними силами Російської Федерації, не стане входити в цей зал і не захищатиме перед цим органом свої дії, що розпочалися 24 лютого 2022 року, рішення прибути до Нью-Йорка було прийняти набагато легше. 

Той факт, що злочинець, на чиїй совісті масові вбивства та руйнування в межах окупованої території, частка якої становила 7% території України до 24 лютого 2022 року, а зараз зросла до 21% - лише протягом останніх семи місяців, відмовляється постати перед вами та захищати свої рішення, є проявом неповаги. 

Я тут, щоб зустрітися з вами і поділитися, чому ми хочемо, щоб він та його солдати вийшли з нашої країни, з нашого життя. 

Ви втомилися слухати про Україну, втомилися від того, що уряди зосереджуються на Україні, втомилися від того, що неурядові організації (НУО) шукають кошти для України (а також наші країни-сусіди, які прийняли наших біженців), і втомилися від того, що ЗМІ зосереджені на Україні. Будь ласка, повірте мені, коли я вам скажу, що ми в Україні хотіли б, аби ми не потребували усієї цієї уваги. 

Також прийміть мої вибачення за іноді грубі висловлювання. Ці сім місяців були дуже напруженими для всіх у моїй країні. Мені потрібна була допомога. Я звертався по допомогу. Я просив допомоги. Я благав про допомогу. Я вимагав допомоги. І деякі мої слова після всього були образливими для тих, кому я адресував свої звернення. Мені не личить щось вимагати від тих, хто нам допомагає. Я шкодую про це. 

Уряд Російської Федерації не має ані можливості, ані потреби вчинити з кожним із вас так, як вони вчинили з Україною, починаючи з 2014 року, а згодом у 2022 році. Але інші країни – можливо, ваш сусід або сусід сусіда - дійсно мають можливість вторгнутися у вашу країну, захопити вашу територію, вбивати і знищувати. 

Я не буду витрачати наш із вами дорогоцінний час, щоб у черговий раз пояснювати чому всі ми повинні протистояти рішенням Російської Федерації та карати її за ці рішення. Чому рішення уряду РФ для всіх несуть екзистенціальні наслідки у комерційному, економічному, політичному планах. Коли одному уряду це сходить із рук, наступному уряду легше робити подібне, і наступному, і наступному. 

Більшості смертей та руйнувань можна було б запобігти, якби ми зустріли збройні сили Російської Федерації, які просувалися в Україну в напрямку нашої столиці, Києва, завдяки «люб’язності» нашого сусіда на півночі, Білорусі. 

Якби зараз ми негайно здалися; наш уряд пішов би у відставку; наші громадяни обміняли паспорти України на паспорти Російської Федерації; спалили б нашу валюту, гривню, і прийняли рубль; і відмовився від нашого прапора, уряд Російської Федерації наказав би збройним силам Російської Федерації припинити «спеціальну військову операцію». Або ні? 

Простіше кажучи: ціною за припинення кривавої семимісячної бійні та конфлікту, який існував з 2014 року, стала б наша загибель. Випаровування. Визнання, що ми ніколи не існували - і не будемо існувати знову. 

Тоді що? Нові кордони Російської Федерації тепер включали би прямий доступ до Угорщини, Молдови, Польщі, Румунії та Словаччини. Як ви вважаєте, скільки часу мине до того, як збройні сили Російської Федерації будуть розташовані вздовж цих кордонів? Як ви вважаєте, скільки часу мине, перш ніж двосторонні комерційні, економічні та політичні відносини, які проходять через ці кордони, будуть безсоромно порушені? 

Від імені сорока трьох мільйонів громадян України я перебуваю тут, у цій шанованій залі Генеральної Асамблеї ООН, щоб подякувати вам за підтримку, яку ви надаєте моїй країні. Підтримку, яка так багато коштує вашим громадянам. Тепер Україна має вам допомогти. Для цього ми повинні зосередитися на пошуку ресурсів, щоб відплатити за вашу щедрість. 

Уряду та громадянам Польщі, уряду та народу Угорщини, уряду та народу Румунії, уряду та народу Словаччини та уряду та народу Молдови: незважаючи на те, що вони досі відходять від наслідків пандемії COVID-19, незважаючи на проблеми, пов’язані з ланцюгами постачання продуктів і послуг, які були започатковані до 24 лютого 2022 року –  з того часу ситуація з ними значно погіршилася, і незважаючи на потреби ваших громадян, ви відкрили свої двері для України. 

Ми витривалий та життєлюбний народ. Українці більш схильні допомогу надавати, тим, хто її потребує, аніж отримувати її. 

24 лютого 2022 року уряд Російської Федерації наказав збройним силам Російської Федерації вторгнутися на суверенну територію сусідньої країни, сусідньої нації. 

Укупі із вторгненням в Україну з півночі, використовуючи територію та збройні сили Білорусі, збройні сили Російської Федерації вторглися глибше на територію Донбасу (Донецьк і Луганськ), частина якого збройними силами Російської Федерації разом із їх повіреними, вже була незаконно окупована починаючи з 2014 року, заодно із півостровом Крим. 

Протягом останніх шести місяців я та члени нашого уряду просили, а іноді й вимагали підтримки у вигляді військової техніки, військових технологій і грошей, щоб допомогти фінансувати зобов’язання уряду перед громадянами України. 

Я тут не для того, щоб просити вашої фінансової підтримки. Україні не потрібні ваші гроші. Ми хочемо їхні гроші для нас і для вас.

Я прошу вашої підтримки, щоб перенаправити приблизно 340 мільярдів доларів США в активах Центрального банку Російської Федерації, які були заморожені такими країнами, як Сполучені Штати (приблизно 38 мільярдів доларів США), Японія, Канада, Велика Британія та країнами-членами Європейського Союзу, виділяючи серед них перш за все Францію, Німеччину та Швейцарію. 

Є офіційні особи в урядах і керівництвах фінансових установ, які припускають, що конфіскація 340 мільярдів доларів США призведе до потенційних наслідків – країни, можливо, не розміщуватимуть активи в тих країнах, які заморозили, потім конфіскували і потім перенаправили резерви; країни можуть використовувати валюти, альтернативні долару США, фунту стерлінгів Великобританії, євро та ієнам, серед інших. Є чиновники та керівники, які припускають, що 340 мільярдів доларів США можуть стати пряником для уряду Російської Федерації, щоб припинити війну проти України. 

Тут хочу зауважити, що кілька місяців тому представник уряду РФ заявив, що конфіскація активів буде «відвертою крадіжкою». Так, це заява країни, яка вкрала життя, вкрала людей, вкрала території та вкрала сільськогосподарську продукцію. Нахабство. 

Коли громадяни Російської Федерації дозволили своєму уряду, обраному ними керівництву, наказати збройним силам Російської Федерації вторгнутися в іншу країну, вони втратили будь-які права на активи Центрального банку Російської Федерації, збережені в інших країнах. 

Підкреслимо важливість перспективи вилучення резервів Центрального банку Російської Федерації у розмірі 38 мільярдів доларів США, заморожених у Сполучених Штатах. У 2022 році Конгрес Сполучених Штатів виділив близько 50 мільярдів доларів на використання в Україні. Чи має сенс для платників податків Сполучених Штатів позичати ці кошти, коли для них є безпосереднє джерело? Звичайно, ні. 

Ця велика асоціація, Організація Об’єднаних Націй, продовжує відчувати значну нестачу фінансування для агенцій з надання допомоги. 

Нещодавно уряд Сполучених Штатів передав ще 68 мільйонів доларів США до Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) для закупівлі 150 000 метричних тонн пшениці в Україні. Для чого? Для експорту в інші країни, громадяни яких страждають. І чому вони страждають? Тому що уряд Російської Федерації протягом шести місяців перешкоджав відправленню з України приблизно 20 мільйонів метричних тонн сільськогосподарської продукції в країни світу. 

То чому платники податків Сполучених Штатів повинні фінансувати ці 68 мільйонів доларів США, коли причиною стали рішення уряду Російської Федерації? Це ще одна причина, чому заморожені активи Центрального банку Російської Федерації в розмірі 340 мільярдів доларів повинні бути використані для компенсації урядам – їхнім громадянам, їхнім споживачам. 

Якщо ви змушені були платити більше через відсутність постачання товарів для ваших громадян, що спричинене рішенням уряду Російської Федерації, тоді логічно, що ваші країни повинні отримати відшкодування різниці між тим, що ви повинні були заплатити, і вимушені були заплатити. Це здається мені справедливим. 

У нещодавньому звіті ЗМІ сказано: «Грошей на програми допомоги українцям було відносно багато. А грошей для людей з більшості інших частин світу - ні. Переважна більшість допомоги надходить від декількох донорів — Сполучених Штатів, Європейського Союзу, кількох окремих європейських країн, Японії та Канади. Вкладники можуть залишити на розсуд ООН куди спрямовувати кошти, але донори виділяють переважну більшість із них на конкретні програми та країни. Агентства ООН і приватні групи, з якими вони співпрацюють, потребують 48,7 мільярдів доларів у 2022 році, щоб допомогти понад 200 мільйонам людей, …, але за останні сім місяців року вони зібрали менше третини даної суми. Гуманітарний офіс ООН попросив цього року понад 6 мільярдів доларів спеціально для допомоги українцям: як біженцям, які покинули країну, так і тим, хто знаходиться в Україні; його перше звернення у справах України зібрало більше, ніж було запропоновано, а друге вже на шляху до повного фінансування. Через кризу в Україні Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зафіксувало один з найбільших стрибків у потребах серед агенцій ООН з надання допомоги – приблизно  10,7 мільярдів доларів цього року. У світі близько 100 мільйонів переміщених осіб, порівняно із приблизно 39 мільйонами в 2011 році — це як біженці з таких країн, як Сирія, Афганістан, М’янма та Венесуела, так і переміщені в межах своїх країн». 

Я думаю про несподівані трагедії, з якими зіткнувся світ. Наприклад, повінь минулого місяця в Пакистані. Організації з надання допомоги відчайдушно потребували коштів для допомоги громадянам Пакістану. Ось черговий приклад того, як можна використати заморожені кошти Центрального банку Російської Федерації – чим менше коштів від платників податків у ряді країн надсилається в Україну, тим більше коштів доступно для використання, коли світ потребує допомоги. 

Колеги делегати, ми в Україні не хочемо такої реальності. Я знаю, де сьогодні ви можете отримати ці мільярди доларів терміново необхідних коштів. Вони знаходяться в банках і чекають їх вилучення. 

Те, що уряд Російської Федерації завдав нашим громадянам, призвело до ще більших страждань і за межами українських кордонів, і вже тільки цей факт є вичерпним обґрунтуванням аби терміново використати частину із 340 мільярдів доларів США активів Центрального банку Російської Федерації, які було заморожено, і негайно надати відшкодування та фінансування тим агентствам допомоги, які цього потребують. 

Те саме стосується і пошуку коштів для відбудування України. Чому ці кошти мають бути ще одним тягарем у ряді урядів, платників податків, коли кошти є? Особливо, коли їх використання з метою реконструкції є виправданим і справедливим. 

Я вважаю, що кожен у цій кімнаті погодиться, що коли хтось чинить вам кривду, він повинен нести відповідальність. 

Дозвольте навести приклад: без запрошення хтось розбив табір на вашому газоні спереду. Згодом вони займають задній двір. Потім вони переїжджають у спальню, займають ванну кімнату і кухню. Ви запитуєте їх, що вони хочуть залишити - відповідь: вони хочуть ваш дім. Потім вони роблять те саме з вашим сусідом і своїм сусідом. Невдовзі вони захочуть мати всі околиці, село, містечко, міста, провінцію, зрештою, всю країну. І коли ви будете битися з ними, вони спалять ваш дім і будинки всіх інших, навіть якщо вони спочатку сказали, що хочуть цей дім для себе. Посил: вони не хочуть, щоб люди поверталися. 

Є лише одна сторона, відповідальна за комерційну, економічну та політичну шкоду, завдану Україні після 24 лютого 2022 року. Тільки одна. Уряд Російської Федерації. 

Країнам може знадобитися внести зміни до законів і нормативних актів, щоб 340 мільярдів доларів США могли перейти із статусу заморожених, як зараз, до статусу конфіскованих, а потім, зрештою, щоб розподілити їх на: 

• Відбудову України;

• відшкодування збитків країнам, особливо тим, які є нашими сусідами і багато чим пожертвували заради України;

• відшкодування країнам, які імпортують сільськогосподарську продукцію з України і повинні були платити більше цього року, тож їхні бюджети ще більше напружені;

• відшкодування коштів тим міжнародним фінансовим установам, які надали Україні позики та гранти, з тим, щоб відшкодовані кошти могли бути спрямовані до інших країн, які потребують допомоги;

• відшкодування тим країнам, які надали Україні військову техніку, щоб ми могли захищатися. 

Я повністю усвідомлюю, що заморожування та подальша конфіскація активів центрального банку на депозити в іншій країні викликає занепокоєння для багатьох із вас, як і для мене. 

Але коли країна, у нашому випадку - Російська Федерація, робить з Україною те, що вона робила протягом семи місяців, завдаючи збитків на мільярди доларів, то який є вихід, окрім як вдатися до активів уряду Російської Федерації, який наказав напад на Україну? Хто відповідає за те, що вони зробили? Лише вони. 

Те, що сталося з Україною, є виключним прецедентом, і я молюся, щоб нікому з вас не довелося пережити подібний кошмар. У мене немає ілюзій, що уряд Російської Федерації припинить свої злочинні дії і виведе свої збройні сили, якщо йому повернуть 340 мільярдів доларів. На мій погляд, вони ще до нападу на Україну знали: якщо кошти залишатимуться за межами Російської Федерації, вони покладені на вівтар. Якщо ні, то чому вони не вилучили свої кошти перед нападом на Україну? Думаю, вони вірили, що кошти їм повернуть. 

Так, вони могли вторгнутися в Україну, зруйнувати інфраструктуру; вбивати чоловіків, жінок і дітей; ґвалтувати жінок; залишити дітей сиротами; вѝкликати глобальну продовольчу кризу; вѝкликати глобальну енергетичну кризу; вѝкликати глобальну інфляційну кризу... а зрештою можуть отримати свої гроші назад. Так, божевілля. Але яка тут ще логіка? 

Україні не потрібен «план Маршалла» 21-го століття, у 19-му столітті цей план фінансувався в основному Сполученими Штатами і був спрямований на країни європейського континенту, які стали жертвами люті нацистської партії на цивілізацію. 

Наша інфраструктура продовжує зазнавати пошкоджень і руйнувань. Сума збитків поки невідома, але ми оцінюємо загальну суму від 100 до 300 мільярдів доларів США. Україна лише вимагає відплати за те, що нам заподіяно. Ми не прагнемо більшого, ніж було в нашій країні. Наші майбутні інвестиції ми будемо визначати та фінансувати самі. 

Згідно з нещодавнім звітом Інституту Київської школи економіки, прямі збитки економіки України з 24 лютого 2022 року становлять приблизно 113,5 мільярда доларів США. Фотознімки руйнувань і пошкоджень інфраструктури України зібрано за допомогою безпілотних літальних апаратів і супутників. 

Ми готові запроваджувати безпрецедентний для нас рівень прозорості розподілу будь-яких коштів на відбудову України. Ми ласкаво просимо Організацію Об’єднаних Націй, міжнародні фінансові організації та неурядові організації розробити процес, прозорий процес, з усіма даними, доступними в реальному часі онлайн. 

Україна має лихо корупції в уряді та в приватному секторі. Я ще не зробив достатньо, щоб виявити цю корупцію, підірвати, зменшити, усунути. Я даю слово, що я та мій уряд будемо працювати краще. Ваше рішення підтримати Україну не обернеться для вас докорами сумління. 

Ми також хотіли б використати частину заморожених коштів Центрального банку Російської Федерації для здійснення виплат громадянам, які постраждали від військовослужбовців збройних сил Російської Федерації. Жінок ґвалтували. Чоловіків і жінок катували. Дітей вбивали. Діти осиротіли. Люди заслуговують на компенсацію відповідно до міжнародних норм. 

Я хочу попросити вибачення у кожного громадянина тих країн, які постраждали від нападу на Україну збройних сил Російської Федерації. Нам глибоко шкода, що ваші громадяни були змушені терпіти нестачу їжі та енергії та підвищення ціни на цю їжу та енергію через зарозумілість однієї особи, яка живе у Москві. 

Україна була об’єктом цієї атаки, але й інші дуже постраждали. 

Мені легше звернутися із проханням до країн, які продовжують співпрацювати з Росією в комерційному, економічному та політичному планах, аніж для вас відмовляти. Я розумію ваші комерційні, економічні, політичні реалії. Я не погоджуюся з деякими із цих рішень, але, як і Україна, ваші країни є суверенними, і мають право на рішення та відповідальність за ці рішення. У більшості випадків виборці вирішуватимуть. 

Я справді вірю, що країни стануть сильнішими, адже вони просуваються вперед у впровадженні змін, які стосуються енергетики, виробництва продуктів харчування, у впроваджені рішень щодо ланцюгів постачання, що, як всі ми знаємо, має відбутися, проте реалізація цих рішень приносить чимало незручностей, потребує значних витрат. Напад на Україну, звичайно, не був тим шляхом, який хтось міг би розглядати в якості каталізатора цих змін. 

У кількох областях України футболісти знову вийшли на стадіони, звичайно, не всі, але деякі. Матчі проводяться на порожніх стадіонах, щоб вони не стали черговою цивільною мішенню для збройних сил РФ. Це жодним чином не є нормальним, це абсолютно ненормальна ситуація. А нашим громадянам потрібно хоч трошки "нормальності" – 90 хвилин матчу, щоб переконатися: те, що ми мали, ще можна повернути – це буде нелегко, але нормальне повноцінне життя все ще можна повернути. Нещодавній футбольний матч тривав понад 280 хвилин через повітряні тривоги... 

У вересні діти по всій Україні мали насолоджуватися першим днем ​​занять – у своїх школах, у своїх класах, зі своїми вчителями, зі своїми друзями, навчатись, гратися, займатися спортом, влаштовувати змагання. Але сьогодні це не так. Приблизно 200 шкіл зруйновано, і ще приблизно 2300 шкіл ушкоджено. Дякуючи збройними силами Російської Федерації. Здобуття освіти онлайн має бути доступною опцією, а не вимушеною вимогою. 

Наступного року я маю намір знову звернутися до вас у костюмі та краватці — і з гладко поголеним обличчям. Це чисто виголене обличчя буде відображати оновлення, чистий аркуш –  незалежність, яку ми здобули тридцять один рік тому, демократію, яку ми досягли, боротьбу за нашу територіальну цілісність, яку ми ведемо з 2014 року; і свободи, в ім'я  яких багато наших громадян загинуло, буде забезпечено. Ми виграємо. 

Ще раз дякую, що вислухали моє звернення і підтримали нас... Ми ніколи не забудемо вашу допомогу. Ніколи. 

І коли Україну закликають допомогти члену цього органу – хто б не був президентом України, той відгукнеться на цей заклик – і надасть допомогу. 

Господи, Благослови Україну.

LINK TO UKRAINIAN LANGUAGE DRAFT
LINK TO ORIGINAL ENGLISH LANGUAGE DRAFT