Лист з поїзда… Задавайте питання, залучайтеся, робіть добро. Несподівана винагорода. Як я дізнався про «Рейв толоки». Політики, остерігайтесь міленіалів… Ваші рішення впливають на результати виборів
Лист з поїзда.... Задавайте питання, залучайтеся, робіть добро. Несподівана винагорода. Як я дізнався про «Рейв толоки». Політики, остерігайтесь міленіалів… Ваші рішення впливають на результати виборів.
Поїздка потягом із Києва (Україна) до Варшави (Польща), видалася досить комфортною; затримок, які є звичайними для нинішньої ситуації в Україні, не було. Три потяги протягом приблизно двадцяти чотирьох (24) годин, включаючи час очікування.
Посадка у поїзд № 705 на станції «Київ-Пасажирський» о п’ятій вечора (17:00), прибуття до «Варшави Центральної» приблизно о третій годині (15:00) наступного дня.
Деталі поїздки: о п'ятій ранку (5:00) ви прибуваєте на залізничну станцію в Перемишлі (Польща), висадка та двогодинне очікування, далі о 7:18 - потяг «Експрес Інтерсіті Преміум» (Express InterCity Premium - EIP) до Кракова (Польща), прибуття у Краків о 10:05 ранку, та знову пересадка на потяг «Експрес Інтерсіті Преміум» (це розкішний першокласний потяг, схожий на Eurostar Business Premier), який відправляється об 11:34 ранку з Кракова і прибуває до Варшави о 14:23.
Ще одне уточнення: час у Польщі переводиться на годину назад. Після прибуття до Перемишля ви схвильовані тим, щоб вчасно пройти паспортний контроль та митницю і встигнути на наступний поїзд... Тут навіть досвідчені шукачі пригод зазнають труднощів, адже відсутня ясність і панує невизначеність.
Сідаю в поїзд у Перемишлі, мої два зарезервованих місця у першому класі - біля вікна (одне з яких для багажу), знаходяться одне навпроти одного, між ними розкладний стіл 2x2 футів. Вагон швидко заповнюється пасажирами. Навпроти мене по діагоналі сидить молода жінка. З мого боку сідає жінка старшого віку.
Як я вже встиг дізнатися, коли перевіряв розклади поїздів, квитки можуть продаватися без місця, і якщо у потязі вільних місць немає, або якщо втручається провідник, готуйтеся стояти під час поїздки; ви можете спробувати знайти місце у вагоні-ресторані, але й вони швидко заповнюються пасажирами із квитками, прив’язаними до певних місць - які, за іронією долі, можуть мати таким чином доступ до двох місць одразу.
Жінка з України років тридцяти (я припускаю) займає одне місце в проході, доки не приходить пасажир із квитком і вона має пересісти. Тож вона пересаджується на інше місце, але ситуація повторюється.
Молода українка, яка сидить по діагоналі навпроти мене, їй тридцять два роки (дізнався це пізніше, але поділюся зараз), чорне волосся, пірсинг у правій ніздрі, стильний костюм - вона звернулася до мандрівниці, яка шукає собі місце. Вони розмовляють між собою українською.
Прийшов час і мені втрутитися. Чи потрібне мандрівниці місце, питаю. Чорноволоса жінка пояснює, що в неї є квиток, але це квиток без місця – із самого початку я подумав, що саме в цьому і полягає проблема. Чому б не скористатися моїм другим місцем? Чорноволоса жінка (я знаю, це звучить як слова із якоїсь пісні) перекладає мої слова своїй співвітчизниці, яка мить вагається, здивована пропозицією, але приймає її. Проблема вирішена? Не зовсім.
Чорноволосій жінці пояснюю, що я заплатив за два місця, мій багаж (рюкзак) можна покласти під сидіння. Тож можна зайняти моє друге місце. Чорноволоса знову перекладає мої слова співвітчизниці. Вони питають мене скільки коштує квиток. Я відповідаю, що це безкоштовно – мені не потрібне місце, а жінка має десь сидіти.
Чорноволоса жінка перекладає все це співвітчизниці, яка в свою чергу висловлює вдячність. Чорноволоса каже мені, що я добрий. Я відповідаю, що подарований мною квиток був єдиною належною реакцією у цій ситуації. У такі моменти людина дізнається багато про себе. Момент, щоб зміцнити віру у краще в людях.
Наразі приходить провідник. Він не на нашому боці. Так, він розуміє, що в мене два квитки. Однак жінка прямує до іншого пункту призначення, тому вартість мого додаткового квитка не вирішує питання з місцем для неї. Чорноволоса жінка перекладає все це мандрівниці, спілкуючись із кондуктором. Даю знак рукою, бо не володію польською. Ми втрьох програли. Провідники подібні до капітанів кораблів, пілотів літаків - їх рішення є указом, який оскарженню не підлягає. А що б ви зробили - знайшли б машиніста? Жінка вимушена залишити подароване місце, яке знову триматиме мій рюкзак.
Сумно спостерігати, як вона збирає свої речі, це як стежити за депортацією, виселенням. Я їду з України – до болю шкода бачити, як інші люди мають покидати свої місця, тому що хтось інший змушує її це зробити…
Нагадаю: 24 лютого 2022 року уряд Російської Федерації дав вказівку збройним силам Російської Федерації вторгнутися на територію України, а також просуватися далі вглиб по території, яка була окупована ще з 2014 року.
Питаю чорноволосу жінку, чи міг я зробити більше? Вона відповідає, що моя пропозиція і те, що я намагався переконати провідника, було «добрим» вчинком з мого боку – я пам’ятаю, як вона вже вживала це слово, «добрий».
Отже, ми починаємо спілкуватися, на що я, чесно кажучи, і розраховував, коли вперше її побачив. У неї одне з тих обличь і манера поведінки, які випромінюють впевненість та рішучість, одяг, який відображає певну позицію. Вона з тих людей, які привертають погляд, тому що її обличчя, манера поведінки цікаві, до таких людей хочеться звернутися, розпочати розмову. А коли в тобі прокидається інтерес - ти дієш відповідно. Пробуєш. У даному випадку бар'єри вже було подолано.
ЧЖ (чорноволоса жінка - надалі буду використовувати абревіатуру) з України та їде на декілька днів до Берліна (Німеччина), щоб провідати друзів. Її батьки проживають на південному сході України. Сама вона мешкає в Києві. ЧЖ - художник-ілюстратор в українській брендинговій компанії з офісами в кількох містах, включаючи офіс із трьох осіб у Лос-Анджелесі (штат Каліфорнія). Вона побувала у Нью-Йорку (штат Нью-Йорк), Вашингтоні (округ Колумбія) і відвідала Ніагарський водоспад (штат Нью-Йорк), який за іронією долі знаходиться поблизу мого рідного міста Буффало. Нью-Йорк їй сподобався, до Вашингтона відноситься прохолодно. Основні причини: у Вашингтоні люди надто разодягнені, в Нью-Йорку цього менше; в Нью-Йорку більш людно.
ЧЖ виїхала з України до Румунії 24 лютого 2022 року, спочатку зупинившись, щоб відвідати своїх батьків. Евакуація вилилася у піклування за двома великими собаками її хлопця, а також за двома іншими великими собаками та котом (який, як вона мене проінформувала, мужньо переніс усі випробовування, що властиво котам).
Мені було цікаво, яке у ЧЖ сприйняття того, що відбувається в Україні з 24 лютого 2022 року. А їй, в свою чергу, було цікаво, що я роблю в Україні.
ЧЖ запитала чи я знаю про організацію Repair Together. Я не знав. «Ініціатива українських волонтерів для відновлення постраждалих від окупації громад». PayPal: repairukraine@gmail.com. Пожертвування: qrco.de/bczfOW”
https://www.instagram.com/repair.together/?hl=en
Українські рейвери поєднують вечірки під електронну музику з прибиранням пошкоджень від війни: «Українська молодіжна організація Repair Together започаткувала, як вони це називають, «рейви чистоти». Вони запрошують діджеїв грати техно-музику, в той час як волонтери та місцеві жителі разом працюють, щоб відновити території, які нещодавно були звільнені від російської окупації». https://www.bbc.com/news/newsbeat-62478582
ЧЖ розповіла, шо є учасницею цієї організації, пояснила її цілі та як вони використовують музику (рейв). Зі статті «Бі-Бі-Сі»: «Ми запросили діджеїв, це були толоки під музику, музика дає багато енергії, мотивації та натхнення нашим волонтерам», — сказала двадцятишестирічна Таня Бур’янова, одна із семи засновників Rebuilt Together, - … Ми прибрали вже три села в одній області та провели дев’ять заходів. Ми хочемо організовувати їх [толоки] щотижня». Вони відчувають, що з приходом зими, челенджі для тих, хто проживає в найбільш постраждалих районах, будуть значно серйознішими, тому їм слід діяти активніше. «Наші найближчі плани — побудувати більше дванадцяти будинків у селі, яке ми вже прибрали, а, можливо, ми зможемо зробити більше до приходу зими».
Мій інтерес до ЧЖ також включав її роздуми, почуття, з точки зору світогляду її покоління – їй виповнився рік, коли 24 серпня 1991 року Україна оголосила про свою незалежність від тодішнього СРСР.
Чи голосувала ЧЖ? Я розповів їй з приводу її ровесників у Сполучених Штатах: хоч в основному вони і сповнені ентузіазму, голосні та самовпевнені, лише невеликий відсоток цієї вікової групи голосує, а якщо вони й голосували, то лиш час від часу, не були постійними виборцями. ЧЖ голосувала, її друзі теж голосують, і просять своїх друзів голосувати.
Яка її думка, чи буде підтримка від неї та її побратимів, якщо Володимир Зеленський, президент України, який, як очікується, балотуватиметься на виборах 31 березня 2024 року (в США в цей час починаються праймеріз для Демократичної партії та Республіканської партії), подасть на розгляд Верховної Ради, - вибори в яку, ймовірно, відбудуться 29 жовтня 2023 року, - документ, в якому йдеться про домовленості із Російською Федерацією (припинення вогню, призупинення бойових дій – можна називати як завгодно).
Якщо такий документ визначатиме територію України не такою, якою вона була 23 лютого 2022 року, а такою, якою вона є зараз? Станом на 23 лютого 2022 року, до повномасштабного вторгнення, збройні сили Російської Федерації утримували приблизно 7% території України (з 2014 року). Станом на 28 серпня 2022 року збройні сили Російської Федерації контролюють приблизно 20% території України, в порівнянні з тою, якою вона була з 24 серпня 1991 року, коли уряд України та громадяни України постановили, а потім проголосували за свою незалежність від тодішньої СРСР.
ЧЖ відповіла переконано, із твердістю в голосі, тією самою твердістю, що я відчув у ній в той момент, коли сів у потяг і вона привернула мою увагу. Вона, її друзі та їхні друзі не підтримають жодного документа, який не повертав би Україні все те, що збройні сили Російської Федерації забрали. Те все.
Виникає запитання: які є варіанти та повноваження у президента Зеленського щодо внесення певних формулювань у будь-який документ, підписаний безпосередньо чи опосередковано (з іншими країнами та організаціями-гарантами)?
Реалістична відповідь, яку дають нам історичні переваги та аналіз результатів моделювання, полягає в тому, що більшість або частина території, яку контролюють збройні сили Російської Федерації станом на 28 серпня 2022 року, залишатиметься під їхнім контролем, поки Володимир Путін, президент Російської Федерації, залишатиметься на посаді.
ЧЖ є однією із приблизно десяти мільйонів міленіалів (народжених з 1981 по 1996 рік) в Україні (все населення країни складає приблизно сорок чотири мільйони). В одному із звітів ЗМІ говориться: «мілленіали — найбільша вікова група українців (десять мільйонів). Вони також складають ядро робочої сили країни».
Вибір для обраних на посади в Україні може бути практичним (припинення смертей та руйнування в країні, чи то на постійній основі, чи то на певний проміжок часу), а може бути праведним (морально правильний, виправданий).
Обидва варіанти спростовується глибоко вивіреним переконанням, що просте підписання аркуша паперу, на якому є також підпис президента Російської Федерації, нічого не гарантує.
Чи можна погляди ЧЖ екстраполювати на всіх міленіалів в Україні? Не можу бути певним, але я схиляюся, що так.
Упевнений у цьому: ЧЖ та її побратими спостерігатимуть… і голосуватимуть. Політики, стережіться.
P.S. І…. Я так і не запитав у ЧЖ її імені...